ще пам’ятаємо що існуємо

Nikolas Kornesczan

все що ми забули зісталось десь інде 

постало чимось іншим

відрізненим від цього суходолу який вже й не зберігає

сліди тих котрі відійшли назавжди

 

десь в інший час 

в відлеглості загублені в невизначному

де все лишилося точно таким яким було всякчас

 

відрізненим від вод з-навколо нас

лугівки повні світла

доконечного для довколишнього простору

корисного для цього місця де можна згадати будь-що

адже тутешнє сьогодення завжди відрізняється

від всього того що вже здійснилося

 

від усього що згаснуло в тому домі

з того узбережжя яке навіть вже й не існує

хоча дзеркала зсередини все ще відображують

завше змінні зображення

колишнє відбите повітря що постало водою

 

все що забуваємо і не може обернутись у дійсність

все що відрізняється від землі та помітних форм

все що більш не зберігає жодних чужих слідів

 

все що присутнє десь в іншому просторі

поза часом якого можна би пам’ятати саме тут

в цій невідомості без тих котрі могли б нам  підтвердити

той факт що і ми ще присутні

ще знаходимось тут

де ще пам’ятаємо що існуємо

Nikolas Kornesczan
Nikolas Kornesczan
Wiersz · 5 grudnia 2020