знаю що не знаєш що це якраз ти
та котра читаючи вважає
що не є точно тою котрою ввіряє що є
хоча описуючи тебе майже зобов’язую
учувати ким ти є акурат зараз
коли ти не переконана вже у нічому
коли виображуєш все що ждеться
допускаєш що стало б легше
надіятись що дещо
напевне навіть і не існувало аніколи
ніж тужитись здумати те
що й не було якраз так
як кмітиш що скінчилось
зокрема здогад що могла бути іншою
та не звідала би боязнь
перед завтрашнім днем
та ані той факт що я міг помилитись
щодо твого минулого повного згадок
небес без осянь
та морів заглиблених в зеніті
навіть і за всім тим що ти снила
тими ночами коли
покладала що допустимим могло бути будь-що
осібно влітку
коли кмітувала
що то не була ти та котра волила
не подобати іншим
а хтось інший
зовсім інший повинен був
витати отепер десь інде
але не тут
де може повернутися будь-хто
може взнати що це якраз ти
та котра читаючи усе це
гадкує про когось зовсім іншого
та навіть і не вірить в те що учуває
точно так як є і в дійсності
та навіть і не знає що знаю вже все що не знає
коли не є побік мене
