+++ (wiersz klasyka)

Тільки якась придаткова закономірність

будь ласка не зневажайте мене

прошу щоби повернулись в ряд край дверей куди ви увійшли

та щоб зайняли відведене для останнього відправлення місце

казала мені та яка

узгоджуючи усе з вже встановленим часом

підтримувала лад наведений звітом що випливав із кількості присутніх

та гіпотетичної кількості тих хто мав прийти після нас

або ті котрі може навіть ніколи й не існували

але як би то там не було

знається що заслуховували і вони приналежне місце в аби-якім році

якого можна б звікувати навіть і пізніше чим годилося б

вимовляла вона

саме вона

той чужий голос який не погоджувався щоб його бачили

позаяк як знали ми всі вона жила саме в тих кімнатах де

через стіни без вікон та подвійні двері

вже більш за сто років там

в її будинок не втрапило ще ані сліду світла

бо лише там

пліткували ті котрі знаходилися переді мною

тільки в її одринах

можна було вбачати як простір з-поза всього баченого

як неоднозначна але цілком можлива необхідність

сягав у сутемряву

тож вам випаде втримуватися тут лишень стільки скільки треба буде

щоб берегти наявним усе те що повинно бути лише таким яким воно є

таким чином позбавляючи мене від необхідності здовжувати час інших

не через інше

ще казала вона мені тим же значливим тоном

але щоби не подумав хтозна хто

що звідсіль можна піти будь-коли та будь-де

ні в якому разі мілорде

звідси можна піти тільки тією дорогою яка заведе вас саме потойбіч

саме отому налягаю щоб не ігнорували мене

та щоб залишались тільки там де знаходиться ваше місце

аж до того моменту допоки у вас не зістанеться уже жодного залишнього моменту

допоки не прочиню вхідні двері

крізь які вам дозволять вийти

і лише тоді зрозумієте що допоки не потрапили сюди

ви не були аніде

мов і коли відійдете

ви вже не будете де-небудь