лате-мак'ято (wiersz klasyka)

Nikolas Kornesczan

Без тебе, все вже неминуче.

В безмежжя надять всі путі,

у далі мислені, жагуче,

яких немає в цім житті.

 

Цей  світ узбіч, утім, не має;

мов дуг в фужері із глясе.

Лишень з тобою все минає,

допоки уявляю все. 

 

Лиш  зорі – у лате-мак'ято.

Тераса – край нічних небес.

Наш простір в іншім часі взято

й відкладено у вічність, десь.

 

Де застає нас тінь відвічна,

де обрій світить наодріз. 

З тобою, далеч ця магічна

відламком неба сяє скрізь.

 

І видно контури вологі,

наплив отінень, що з пітьми

долинули сюди, в пологі

безкрайності, де тільки ми.

 

І філіжанки, мов з емалей.

І тьма, що ллє споконвіків.

П’ємо ми сяйво згаслих далей,

десь в світі цім, без рубежів.

 


135 wyświetleń
przysłano: 22 marca 2019 (historia)

Nikolas Kornesczan

Inne teksty autora

Między wewnętrznymi granicami

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

Між нутряними рубежами

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

Прозірності

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

Адже й ми ще існуємо десь

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

сніги воскові

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

Strona korzysta z plików cookie w celu realizacji usług zgodnie z Polityką prywatności.
Możesz określić warunki przechowywania lub dostępu do cookie w Twojej przeglądarce.

Zgłoś obraźliwą treść

Uzasadnij swoje zgłoszenie.

wpisz wiadomość


lub tradycyjnie
login lub email
hasło