після цього життя... (wiersz klasyka)

Nikolas Kornesczan

Між звивами вітру, сповна, щось сіяє;

щось, вщент, неосяжне, і щось голубе.

Все йде нанівець, і нічого немає,

в відсутність повітря, що криє тебе.

Десь там, де в сліпучих нюансах, святошні,

дівчата без імен, зодягнені в млу,

прозорість п’ють ніччю, мов ті чорносошні,

що небо вгрібали у ґрунт, навдалу.

Де інші вже бачать принади для втечі 

з глибин тих забутих за обрієм, десь;

між звоями вітру, де діви старечі

закопують в землю все небо і весь

горизонт без нюансів, мов сяйво в кришталях,  

і щось що заманює десь в небуття,

щоб взнав я, що там ти чекаєш, в тих далях,

де дійду і я, після цього життя. 

 

 


176 wyświetleń
przysłano: 26 marca 2019 (historia)

Nikolas Kornesczan

Inne teksty autora

Między wewnętrznymi granicami

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

Осінній щоденник

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

Між нутряними рубежами

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

Осінній щоденник (2)

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

Центр простору

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

Strona korzysta z plików cookie w celu realizacji usług zgodnie z Polityką prywatności.
Możesz określić warunki przechowywania lub dostępu do cookie w Twojej przeglądarce.

Zgłoś obraźliwą treść

Uzasadnij swoje zgłoszenie.

wpisz wiadomość


lub tradycyjnie
login lub email
hasło