BEOGRAD (wiersz klasyka)

Nikolas Kornesczan

В склянім тумані подих крижанів.

Павітрів скалки наяву ж яскріли.

На мить, мов сплави спектрів з наших снів,

сяйнуло спаяне проміння в стріли.

 

В цій дійсності. На станції оцій.

В нічнім цім Београді, там де Сава

тьму неба заливала в погляд мій,

коли сіяла тінь твоя росява.

 

Трамваї, повні світлої води,

вже не спиняли, де виднілись вежі,

де ріки зберігали ще сліди,

щоб ми себе згадали в цім безмежжі.



90 wyświetleń
przysłano: 3 maja 2019 (historia)

Nikolas Kornesczan

Inne teksty autora

сніги воскові

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

16:9

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

***

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

вітрила у вітринах...

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

Niuanse wiatrów

Nikolas Kornesczan, wiersz klasyka

Strona korzysta z plików cookie w celu realizacji usług zgodnie z Polityką prywatności.
Możesz określić warunki przechowywania lub dostępu do cookie w Twojej przeglądarce.

Zgłoś obraźliwą treść

Uzasadnij swoje zgłoszenie.

wpisz wiadomość


lub tradycyjnie
login lub email
hasło